СТАЛЕВА ОБОЙМА, ЯК ЕКСПРЕСМЕТОД ПІДСИЛЕННЯ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ПОШКОДЖЕНИХ КОЛОН

Анотація

На  підставі  проведених  натурних  досліджень  та  визначення  параметрів напружено-деформованого стану, а також характеру роботи залізобетонних двотаврових колон, пошкоджених  у  процесі  експлуатації  та  в  ході  бойових  дій,  створено  загальну  методику визначення залишкової несучої здатності елементів. У статті наводиться методика визначення залишкової несучої здатності пошкоджених стиснутих залізобетонних колон з пошкодженням під  кутом,  коли  фронт  пошкодження  не  паралельний  одній  з  головних  осей  перерізу  та посиленням сталевою обоймою. 
Запропоновано  передумови  розрахунку  пошкоджених  залізобетонних  двотаврових колон: приймається гіпотеза плоских перерізів; напруження у стиснутій зоні розподіляються рівномірно  з  інтенсивністю  ηf cd ;  напруження  в  арматурі  приймаються  залежно  від  висоти стиснутої зони бетону, зусилля в розтягнутій зоні сприймаються арматурою і приймаються не більше  за  розрахунок  розтягування  f t ;  робота  розтягнутого  бетону  не  враховується; приймається умова паралельності силових площин (площина дії зовнішніх та внутрішніх сил збігаються або паралельні залежно від розрахункового випадку); враховується знижена несуча здатність  оголених  арматурних  стрижнів;  фронт  ушкодження  –  пряма  лінія.  Гілки  обойми посилення враховуються як додаткова арматура. 
Складено рівняння рівноваги. Пропозиції, викладені у статті, ґрунтуються на основних положеннях чинних норм та розширюють сферу їх використання. 
Запропонована  методика  визначення  залишкової  несучої  здатності  залізобетонних стиснутих  елементів  таврового  профілю,  пошкоджених  у  процесі  експлуатації  та  підсилених сталевою обоймою є статистично обґрунтованою та достовірною. Це дозволяє розрахунковим методом визначити можливість подальшої безаварійної експлуатації конструкцій. 
Створено  систему  рівнянь,  що  враховують  усю  різноманітність  форм  та  розмірів поперечного перерізу елемента в цілому, форм та розмірів стиснутої зони бетону. Достовірність цих пропозицій підтверджена шляхом зіставлення з даними, отриманими експериментальним шляхом,  та  статистичною  обробкою  такого  зіставлення.  Коефіцієнт  варіації  відхилення становить 0,125.