ОСОБЛИВОСТІ ДЕФОРМУВАННЯ, РУЙНУВАННЯ ТА РОЗРАХУНКУ ПОШКОДЖЕНИХ БАЗАЛЬТОБЕТОННИХ БАЛОК, ПІДСИЛЕНИХ ВУГЛЕПЛАСТИКОВИМ ПОЛОТНОМ

Анотація

В  статті  представлені  результати  випробування  доведених  у  попередніх дослідженнях  до  граничного  (ULS)  стану  бетонних  балок  з  базальтопластиковою  арматурою (ВFRP),  підсилених  вуглепластиковими  полотнами  (СFRP).  Встановлений  характер  їх деформування, розвитку тріщин та руйнування, яке у балках з великим (a/d=3) і середнім (a/d=2) прольотами  зсуву  відповідало  напружено  —  деформованому  стану  майже  збалансованого нормального  поперечного  перерізу.  Воно  характеризувалося  досягненням  у  зовнішньому вуглепластиковому шарі підсилення граничних деформацій і напружень розриву, а у стиснутій зоні бетону – закритичних (на низпадній ділянці діаграми «σ с —ε с ») напружень та деформацій. 
Руйнування  балок  з  малими  (a/d=1)  прольотами  зсуву  супроводжувалось  подальшим розкриттям  раніше  утворених  похилих  тріщин  і  розривом  замкнутих  вуглепластикових сорочок на бічних гранях. 
Підсилення нормальних перерізів рекомендується проєктувати на випадки досягнення характеристичних  напружень  у  розтягнутій  стержневій  арматурі  з  наступним  розривом зовнішньої арматури ФАП—FRP без і з руйнуванням стиснутої зони бетону. 
Методика визначення несучої здатності похилих перерізів непідсилених бетонних балок, армованих НКА—FRP, описана в раніше опублікованих працях авторів.  
Несучу здатність доведених до граничного стану (ULS) приопорних ділянок балкових конструкцій,  підсилених  матеріалами  ФАП—FRP,  слід  визначати,  у  першу  чергу,  на  дію згинального моменту за критичною похилою тріщиною.