ВПЛИВ ОДНОРАЗОВИХ ТА МАЛОЦИКЛОВИХ НАВАНТАЖЕНЬ НА МЕХАНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КЛЕЄНОЇ ДЕРЕВИНИ СОСНИ МОДИФІКОВАНОЇ ЕПОКСИДНОЮ СМОЛОЮ
DOI:
https://doi.org/10.31650/2707-3068-2025-29-142-147Ключові слова:
модифікована клеєна деревина, малоциклові навантаження, епоксидна смола, модифікація, міцність, деформівністьАнотація
Удосконалено спосіб модифікації деревини епоксидною смолою. Проведено натурні випробування необробленої та модифікованої клеєної деревини сосни за дії одноразових короткочасних та малоциклових навантажень за осьового стиску вздовж волокон. Побудовано усереднені діаграми деформування модифікованої та немодифікованої клеєної деревини сосни за таких умов експлуатації. Було встановлено граничну міцність та відповідну деформівність необробленої та модифікованої клеєної деревини сосни, як за одноразових короткочасних, так і за малоциклових навантажень. Модифікація клеєної деревини сосни епоксидною смолою збільшує граничну міцність в 1,27 раз, деформівність зменшується в 1,05 рази. Вплив малоциклових навантажень зменшує міцність клеєної деревини в 1,06 рази, деформівність підвищується в 1,13 рази. Для модифікованої міцність зменшується в 1,07 рази, деформівність зростає в 1,08 рази.
Посилання
1. Гомон О.О., Чапюк О.С., Савчук С.М. Використання клеєної деревини у промисловості. Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві. Луцьк: ЛНТУ, 2024. Вип.22. С. 15–22.
2. Гомон О.О., Чапюк О.С., Савчук С.М. Особливості застосування клеєної деревини. Іноваційні процеси в галузі дорожнього будівництва: збірник тез доповідей ІІ міжнародної науково-практичної інтернет-конференції молодих учених та студентів, 6 листопада 2024 року, м. Луцьк. Луцьк: ЛНТУ, 2024. С. 26-27.
3. Hill C. (2011). Wood modification: An update. BioResources, 6 (2), Pp. 918–919.
4. Sandberg D., Kutnar A., Mantanis G. (2017). Wood modification technologies - a review. iForest - Biogeosciences and Forestry. 10(6), 895-908.
5. Пінчевська О.О., Горбачова О.Ю. Властивості термомодифікованої деревини граба. Сучасні будівельні конструкції з металу, деревини та пластмас. Одеса: ОДАБА, 2017. Вип. 21. С. 71-77.
6. Цапко Ю.В., Ліхньовський Р.В. Дослідження структури модифікованої деревини. Будівельні матеріали, вироби та санітарна техніка. Київ, 2013. Вип. 49. С. 170–174.
7. Ведь В.В., Яріз В.О., Черніченко В.А.., Биков Л.Ф. Оптимізація і модернізація способів глибокого просочення деревини. Вопросы химии и химической технологии. Дніпропетровськ, 2006. №3. С. 179-182.
8. Перетятко Б., Гаврилко О., Білінський Б. (2019). Аналіз технологічних схем просочення деревини у автоклавних печах. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Теорія і практика будівництва, 912, 139–145.
9. Сасовський Т.А. Напружено-деформований стан балок із клеєної деревини за дії малоциклових навантажень: дис. … канд. техн. наук: 05.23.01. Рівне, 2018. 200 с.
10. Алексієвець В.І. Робота та розрахунок сталевих нагельних з'єднань дерев'яних конструкцій за повторних навантажень: автореф. дис. ... канд. техн. наук: 05.23.01. Нац. ун-т вод. госп-ва та природокористування. Рiвне, 2011. 21 с.
11. ДСТУ EN 336–2003. Пиломатеріали конструкційні із хвойних порід та тополі. Розміри. Допустимі відхилення. Київ: Мінрегіонбуд України, 2004. 8 с.
12. ДСТУ EN 408:2007. Лісоматеріали конструкційні. Конструкційна та клеєна шарувата деревина. Визначення деяких фізичних та механічних властивостей. Київ. Держспоживстандарт України. 2012.
13. ДСТУ EN 380-2008. Лісоматеріали конструкційні. Загальні настанови щодо методів випробування на статичне навантаження. Київ: Мінрегіонбуд України, 2010. 8с.
14. ДСТУ 3129:2015. Деревина. Методи відбору зразків і загальні вимоги до фізико-механічних випробувань невеликих бездефектних зразків. Київ: Мінрегіон України, 2016. 9 с.
+38 (067) 962-83-55
