РОЗРАХУНОК ПРОМІЖНИХ ОПОРНИХ ЧАСТИН НЕРОЗРІЗНИХ ПЕРФОРОВАНИХ БАЛОК У ПРОГРАМНОМУ КОМПЛЕКСІ «ЛІРА»

Анотація

 Завдяки простоті конструктивної форми та виготовлення, а також надійності під  час  експлуатації  балки  є  одними  з  найбільш  розповсюджених  елементів,  які застосовуються  у  промисловому,  цивільному  і  громадському  будівництві.  Найбільш раціональним перерізом металевих балок є прокатні двотаври з похилими або паралельними внутрішніми  гранями  полиць,  переважне  використання  яких  зумовлене  значенням  ядрової відстані, яке удвічі перевищує аналогічне значення для прямокутного перерізу і майже утричі для круглого. Цей показник є ще більшим для перфорованих профілів, отриманих зі звичайних прокатних балок, які дозволяють компонувати перерізи зі збільшеними значеннями моментів інерції  і  моментів  опору  без  збільшення  витрат  матеріалу.  Для  нерозрізних  балок додатковим  суттєвим  фактором,  що  впливає  на  їх  несучу  здатність,  є  конструктивне оформлення проміжної опорної частини. 
Метою проведених досліджень є вивчення напружено-деформованого стану нерозрізних перфорованих балок двотаврового профілю різної висоти  на ділянках біля проміжної опори, конструкція якої виконана без поперечного ребра жорсткості, розміщеного по осі опори, і з незавареними отворами зліва і справа від опори за дії рівномірно розподіленого навантаження у програмному комплексі «Ліра». Завданнями дослідження є встановлення фактичних значень напружень  і  деформацій  у  характерних  перерізах  нерозрізної  перфорованої  балки двотаврового профілю, які виникають на проміжній опорі, та виконання порівняльного аналізу результатів  числових  досліджень,  отриманих  у  програмному  комплексі  „Ліра”,  для проміжного  опорного  вузла  балок різної  висоти  і  за  дії різних  за  величиною  навантажень. Проведено  аналіз  отриманих  епюр  нормальних  напружень,  який  засвідчив,  що  для запропонованої  конструкції  опорної  частини  балки  розрахунковими  є  перерізи  з  отворами безпосередньо  зліва  і  справа  від  опори.  Зроблено  висновок  про  необхідність  проведення подальших експериментально–теоретичних досліджень різних типів опорних частин балок з метою  розробки  комплексної  методики  їх  розрахунку  та  рекомендацій  щодо  визначення раціональної області застосування кожного з них.