КАРНИЗНИЙ ВУЗОЛ ТРЬОХШАРНІРНОЇ РАМИ З КЛЕЄНИХ ДЕРЕВ'ЯНИХ ЕЛЕМЕНТІВ НА ВКЛЕЄНИХ СТРИЖНЯХ

Анотація

У сучасній практиці будівництва будівель і споруд з використанням дерев'яних трьохшарнірних рам існує безліч конструктивних рішень з'єднання ригеля зі стійкою. Одним з таких конструктивних рішень є використання з'єднань на вклеєних арматурних стрижнях. Незважаючи  на  накопичений  досвід  будівництва  будівель  з  використанням  дерев'яних конструкцій  із  з'єднаннями  на  вклеєних  стержнях,  як  і  раніше  залишаються  актуальними завдання щодо вдосконалення технології їх виготовлення і моделей розрахунку. Метою даної роботи  було  проведення  експериментально-теоретичних  досліджень  по  визначенню напружено-деформованого стану деревини ригеля і стійки, розташованої в зоні карнизного вузла рами,  виконаного  з  використанням  вклеєних  стрижнів,  а  також розробка  пропозицій щодо вдосконалення його конструктивного рішення. Дослідження напружено-деформованого стану карнизного вузла здійснювалося шляхом вирішення плоскої задачі теорії пружності з використанням  програмного  комплексу,  що  базується  на  методі  скінчених  елементів.  У програмному  комплексі  реалізовані  процедури,  що  дозволяють  враховувати  анізотропію механічних властивостей деревини, порушення контакту між поверхнями, що з'єднуються в карнизному вузлі елементів. Експериментальні дослідження проводились методом статичного навантаження  дослідного  зразка  карнизного  вузла,  виготовленого  в  натуральну  величину, який за своїми геометричним параметрам і властивостям матеріалів відповідав СЕ-моделі. В результаті проведених досліджень було встановлено, що в розтягнутій зоні карнизного вузла, для вклеєних стрижнів ригеля і стійки характерна значна нерівномірність розподілу зусиль, крім  того  стрижні  сприймають  зусилля  стиску-розтягування  і  вигину.  Найбільш навантаженими є стрижні, розташовані на максимальному видаленні від стику ригеля і стійки. Розподіл зусиль в стрижнях стиснутої зони близький до рівномірного. Розподіл напружень по довжині  похилих  арматурних  стрижнів  закладних  деталей  характеризується  великою нерівномірністю. Виходячи з аналізу напружено-деформованого стану карнизного вузла рами запропоновано  нове  конструктивне  рішення  в  частині  кількості  арматурних  стержнів  і  їх розташування.