КАРНИЗНИЙ ВУЗОЛ ТРЬОХШАРНІРНОЇ РАМИ З КЛЕЄНИХ ДЕРЕВ'ЯНИХ ЕЛЕМЕНТІВ НА ВКЛЕЄНИХ СТРИЖНЯХ
DOI:
https://doi.org/10.31650/2707-3068-2021-25-92-102Анотація
У сучасній практиці будівництва будівель і споруд з використанням дерев'яних трьохшарнірних рам існує безліч конструктивних рішень з'єднання ригеля зі стійкою. Одним з таких конструктивних рішень є використання з'єднань на вклеєних арматурних стрижнях. Незважаючи на накопичений досвід будівництва будівель з використанням дерев'яних конструкцій із з'єднаннями на вклеєних стержнях, як і раніше залишаються актуальними завдання щодо вдосконалення технології їх виготовлення і моделей розрахунку. Метою даної роботи було проведення експериментально-теоретичних досліджень по визначенню напружено-деформованого стану деревини ригеля і стійки, розташованої в зоні карнизного вузла рами, виконаного з використанням вклеєних стрижнів, а також розробка пропозицій щодо вдосконалення його конструктивного рішення. Дослідження напружено-деформованого стану карнизного вузла здійснювалося шляхом вирішення плоскої задачі теорії пружності з використанням програмного комплексу, що базується на методі скінчених елементів. У програмному комплексі реалізовані процедури, що дозволяють враховувати анізотропію механічних властивостей деревини, порушення контакту між поверхнями, що з'єднуються в карнизному вузлі елементів. Експериментальні дослідження проводились методом статичного навантаження дослідного зразка карнизного вузла, виготовленого в натуральну величину, який за своїми геометричним параметрам і властивостям матеріалів відповідав СЕ-моделі. В результаті проведених досліджень було встановлено, що в розтягнутій зоні карнизного вузла, для вклеєних стрижнів ригеля і стійки характерна значна нерівномірність розподілу зусиль, крім того стрижні сприймають зусилля стиску-розтягування і вигину. Найбільш навантаженими є стрижні, розташовані на максимальному видаленні від стику ригеля і стійки. Розподіл зусиль в стрижнях стиснутої зони близький до рівномірного. Розподіл напружень по довжині похилих арматурних стрижнів закладних деталей характеризується великою нерівномірністю. Виходячи з аналізу напружено-деформованого стану карнизного вузла рами запропоновано нове конструктивне рішення в частині кількості арматурних стержнів і їх розташування.




